CAMRip (CAM): Найнижча якість - "екранка". Таку версію знімають на звичайну, найчастіше аматорську відеокамеру безпосередньо під час перегляду фільму в кінотеатрі. Зображення інколи може бути знятим під кутом до екрану, тремтіти, у деяких фільмах видні голови інших кіноглядачів тощо. Якість звуку буває різна, можливі перешкоди типу сміху публіки.

Telesync (TS):  Цей метод дуже подібний до кемпріпу, але тут уже до справи підключаються працівники кінотеатрів, найчастіше люди, які сидять в будці оператора показу. Якість відео набагато краща, ніж із простої камери (CAMRip). Звук записується напряму із проектора або з іншого окремого виходу, наприклад з гнізда для навушників у кріслі (як в літаку). Звук в такий спосіб виходить дуже непоганий і без перешкод. Як правило звук у режимі стерео. Зараз багато TS - це просто CAMRip, в якому переплутали назву.

Screener (SCR / DVDScr): Зазвичай, перед показом фільмів в кіножурнали висилається спеціальна копія фільму, щоб кіножурналісти могли написати про них статті. Деякі журналісти, які хочуть заробити, передають ці копії піратам. Якість виходить непоганою, але є багато вставок, які попереджують, що цей фільм не для масового перегляду. Інколи, кінокомпанії навмисно роблять деякі частини фільму чорно-білим кольором.

VHS-Rip (VHSRip): Джерелом слугує касета формата VHS, зазвичай достатньо середньої якості. В такій якості зазвичай зустрічаються старі фільми.

Pay-Per-View (PPVRip): Відео записується закордоном із готельних номерів. Цікаво те, що релізи нових фільмів ще не були випущені на DVD, але доступні для перегляду клієнтам готелю.

Workprint (WP): Це так звана "Бета-версія" фільму. Особливо цікава для шанувальників кіно. Зазвичай виходить у форматі VCD за декілька тижнів чи навіть місяців до початку показу в кінотеатрах світу. Якість матеріалу може бути як чудовою, так і дуже низькою. Часто можуть бути відсутні деякі сцени, комп'ютерні спецефекти. Проте може бути й таке, що є сцени, які у фінальній версії виріжуть. Упізнати такі версії можна за таймером вгорі або внизу екрану (він потрібен для подальшого монтажу фінальної версії).

Telecine (TC): Так званний "Рулон".  Тут оператори кінопоказу, які зв'язані з піратами ставлять в будці спеціальний кінодатчик. Цей пристій кріпиться до проектора і захоплює зображення "на льоту". Звук же, як і в випадку з TS передається напряму. Виходить зображення, яке майже не відрізнити від DVD-ріпу.

DVD-Rip (DVDRip): Найякісніша можлива піратська копія фільму. Її роблять з ліцензійного диску і якість напряму залежить від налаштувань захоплення відео. Переважно зустрічаються DVDRip об'ємом 650-700 МБ і 1,3-1,5 ГБ.

DVD-5 (DVD5): Образ диску зі збереженням оригінальної структури DVD (нестиснутий). Об'єм - 4-4,5 Гб .

DVD-9 (DVD9): Образ з двошарового оригінального DVD (нестиснутий). Об'єм - 7-9 Гб.

BD-Rip (BDRip): Ріп з Blu-Ray диску (від 25 ГБ на шар). Належить до HD. У справжніх BDRip фільмів якість набагато краща за DVDRip. Об'єм файлу - 9,5 ГБ. Часто в позначеннях вказують розмір картинки. Наприклад, BDRip 720p, BDRip 1080p. Інколи зустрічаються ріпи з DVD зі збільшеною картинкою і невірним позначенням як BDRip.

TV-Rip (TVRip): Такий варіант копії беруть безпосередньо з телевізора. В даному випадку можна скопіювати тільки ті фільми, які вийшли в телепрокат. Копію найчастіше роблять за допомогою побутового відео або DVD магнітофона, зрідка з допомогою ТВ-тюнера. Якість напряму залежить від якості оцифровки та рівня початкового сигналу. Часто пірати навіть не вирізають рекламу та значок каналу.

SAT-Rip (SATRip) : Аналогічно TVRip. Матеріал записаний прямо із супутникового відео (зазвичай це цифрове MPEG2 відео). Якість залежить від провайдера, канала та якості ріпа. Переважно такий ріп тільки трохи поступається DVDRip (хоча трапляються і виключення).

HDTV-Rip (HDTVRip): Ріп з HDTV (High-Definition Television) фільму (1920x1080, 1280x720), який зазвичай робиться з роздільною здатністю звичайного ріпа (інколи з оригінальною). Якість зазвичай краща за DVDRip. Часто будь-яке відео формату HD  неправильно називають HDTV.

Додаткова термінологія:

Dubbed: Оригінальний звук забрали (Наприклад взяли доріжку з українського кінотеатру та наклали на американське відео).

Line Dubbed: Теж саме що і Dubbed, тільки в цьому випадку звук був узятий з "крісла" або "проектора" (Line).

Mic Dubbed: Теж саме як і Dubbed, тільки звук був записаний мікрофоном у кінотеатрі.

PS (Pan and Scan): Фільми зроблені для перевірки реакції глядачів. Показують їх на квадратному екрані. Якщо такий фільм переписувати для домашнього ТВ, то потрібно переробляти формат. Більшість фільмів у США, після 1955 року, були записані у форматі 1,85:1 ( європейські записуються в 1,66:1 ). Виключенням є Cinemascope-Формат (2,35:1) для анаморфних лінз. Звичайний телевізор має формат 1,33:1. Якщо переганяти на відео, то потрібно зменшити картинку. Це робиться так: відео врізується в ширині. Якщо Ви купили DVD і там немає інформації про "Оригінальний кіноформат", то ви можете виходити з того, що фільм врізали методом Pan and Scan. Якщо Ви бажаєте бачити весь фільм, тоді купуйте DVD з позначкою "Widescreen".

STV (Straight To Video): Фільм відразу вийшов на DVD/касеті минаючи кінотеатри. Якість - відповідно DVDRip або VHSRip.

Інші скорочення:

WS = Widescreen

LETTERBOX = інший термін для Widescreen

LIMITED = фільм показували в менш, ніж 500 кінотеатрах

DC = "Director's Cut"

SE = "Special Edition"

FS = реліз в Fullscreen, тобто повний

PROPER = попередній реліз цього фільму був відстійний в порівнянні з цим

RECODE = реліз перероблений в інший формат або наново кодований

DUPE = другий реліз того ж фільму іншою реліз-групою (зазвичай крадений у першої)

RERIP = новий ріп фільму

Subbed = фільм із субтитрами

WATERMARKED = Маленькі логотипи тв-каналу або релізера.